Інфодемія і тривожність як дозувати новини під час війни

Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Під час війни новини можуть бути потрібні для безпеки, зв’язку з близькими й розуміння ситуації. Водночас безперервне гортання стрічки здатне забирати увагу та сили. Мета не в тому, щоб відгородитися від інформації, а в тому, щоб отримувати важливе й зменшувати автоматичні перевірки. Нижче — гнучкий план на сім днів із вправами, натхненними КПТ та ACT.

У статті слово «інфодемія» використано в широкому побутовому значенні. Точніше для опису надлишку повідомлень про війну говорити про інформаційне перевантаження або втому від новин. Це не діагноз, а спосіб описати ситуацію, коли новин стає складно опрацьовувати.

Зміст

Як новини можуть посилювати напруження

Сповіщення або тривожний заголовок можуть підштовхувати перевірити стрічку ще раз. Іноді це дає коротке відчуття контролю, але не завжди додає нову корисну інформацію. Коли перевірки повторюються, на новини може йти дедалі більше уваги, а звичні справи й відпочинок відсуваються.

Це не означає, що з вами щось не так. Прагнення бути в курсі під час війни може бути пов’язане з реальними потребами. Важливо розрізняти термінові офіційні сповіщення, які впливають на рішення щодо безпеки, та звичайне читання новин, повторні обговорення чи перегляд тих самих матеріалів.

МОЗ України радить залишатися поінформованими, але не перевіряти новини щохвилини. Це загальна рекомендація, а не універсальний графік для всіх: частота перевірок може залежати від обставин і потреб у безпеці.

Як дозувати новини, не втрачаючи важливої інформації

Почніть із запитання: «Що саме мені потрібно дізнатися зараз?» Можливо, йдеться про офіційне попередження, місцеву інформацію чи відповідь на конкретне запитання. Коли ви отримали потрібну відповідь, можна зробити паузу, замість того щоб продовжувати гортати стрічку за інерцією.

  • Залиште доступними канали безпеки. Не вимикайте сповіщення, потрібні для своєчасних рішень. У небезпечній ситуації дотримуйтеся чинних офіційних інструкцій.
  • Розділіть термінові повідомлення й звичайні новини. Для планового читання можна обрати зручний час, але змінити його, якщо цього вимагають обставини.
  • Зменшуйте повтори, а не доступ до важливого. Спробуйте вимкнути необов’язкові сповіщення або прибрати новинні застосунки з першого екрана, зберігши потрібні повідомлення.
  • Перед читанням сформулюйте запитання. Це допоможе помітити момент, коли нове гортання вже не дає потрібної відповіді.

Детальніше про медіаспоживання під час війни читайте в матеріалі про інформаційну гігієну та дозування новин. Якщо день часто починається з новинної стрічки, може бути корисною стаття про думскролінг і тривожний ранок.

Вправи на основі КПТ і ACT

Когнітивно-поведінковий підхід допомагає помічати зв’язок між ситуацією, думками, переживаннями та діями. Для самоспостереження запишіть, що стало приводом відкрити новини, яка думка виникла, що ви відчули та чи отримали потрібну інформацію. Мета — помітити закономірність, а не оцінювати себе.

Коли з’являється думка «якщо не перевірю зараз, пропущу щось важливе», можна запитати себе: «Яку саме інформацію шукаю?», «Чи є причина перевірити її негайно?», «Яке надійне джерело може дати відповідь?». Це не означає переконувати себе, що небезпеки немає: реальні ризики потрібно враховувати.

ACT не вимагає спершу позбутися тривоги. Можна помітити думку чи імпульс і далі обрати дію відповідно до актуальної потреби та власних цінностей. Наприклад, подумки сказати: «Я помічаю думку, що мушу перевірити новини просто зараз», а потім визначити, чи потрібна термінова інформація для безпеки, чи можна повернутися до новин пізніше.

Якщо вправа на заземлення посилює дискомфорт, її можна припинити й повернутися до практичної дії або звернутися до людини, якій ви довіряєте. Більше про навички ACT можна прочитати в матеріалі про прийняття і дії в умовах тривоги та невизначеності, а про практики уваги до теперішнього моменту — у статті про усвідомленість на щодень.

Практичний план дозування новин на 7 днів

Це навчальний шаблон для самоспостереження, а не перевірений лікувальний протокол. Не потрібно виконувати його ідеально або обмежувати доступ до термінових попереджень. Адаптуйте кроки до безпекових обставин, роботи й потреб близьких.

  1. День 1 — помітити звичку. Записуйте, коли й навіщо відкриваєте новини та що відчуваєте до і після. Не вимагайте від себе негайних змін.
  2. День 2 — розділити інформаційні потоки. Визначте, які канали потрібні для термінових сповіщень, а які — для звичайного читання. Переконайтеся, що важливі повідомлення залишаються доступними.
  3. День 3 — зменшити автоматичні тригери. Вимкніть лише необов’язкові сповіщення або приберіть застосунок із першого екрана.
  4. День 4 — читати з конкретним запитанням. Перед відкриттям стрічки сформулюйте, що хочете дізнатися. Коли відповідь знайдена, зробіть паузу перед наступною перевіркою.
  5. День 5 — дослідити думку. Запишіть, яка думка підштовхує до повторної перевірки, і запитайте себе, чи є конкретна потреба в новій інформації.
  6. День 6 — зробити ACT-паузу. Назвіть імпульс («виникло бажання перевірити») і оберіть наступну дію з урахуванням безпеки, поточної потреби та важливого для вас.
  7. День 7 — підбити підсумок. Перегляньте записи: чи отримували ви потрібну інформацію, що було зайвим і які зміни вам підходять. Залиште те, що допомагає, і відмовтеся від того, що не працює.

Не оцінюйте результат лише за тим, чи зникла тривога. Корисним спостереженням може бути й те, що ви помітили автоматичний імпульс або вчасно припинили повторний перегляд. Реакції різняться, і цей план не гарантує полегшення.

Коли самодопомоги може бути недостатньо

Якщо переживання тривають, погіршуються або помітно заважають спати, працювати, дбати про себе чи близьких, варто звернутися до кваліфікованого фахівця або медичного працівника. Самодопомога може бути додатковою підтримкою, але не зобов’язує вас справлятися самостійно.

План дозування новин не має ставати ще однією вимогою до себе. Під час війни інформаційні потреби можуть змінюватися. Шукайте посильний для вас спосіб залишатися в курсі подій і водночас залишати місце для відпочинку, стосунків та повсякденних справ.

Ключові висновки

  • Мета дозування новин — не повна відмова від інформації, а збереження доступу до важливих повідомлень і зменшення зайвих повторних перевірок.
  • Термінові канали безпеки варто відокремлювати від звичайного читання новин.
  • Самоспостереження та коротка пауза перед перевіркою допомагають краще помічати власні звички, але не гарантують зниження тривоги.
  • Семиденний план — гнучкий навчальний шаблон, а не універсальна норма чи лікувальний протокол.

Поширені запитання

Чи потрібно повністю перестати читати новини?

Не обов’язково. Під час війни інформація може бути потрібна для безпеки. Практичніше відокремити термінові офіційні повідомлення від звичайного читання та повторного гортання стрічки.

Скільки хвилин на день можна читати новини?

Універсальної кількості хвилин немає. Можна спробувати гнучкий час для звичайного читання й оцінити, чи зберігається доступ до потрібної інформації та як це впливає на повсякденні справи. Не обмежуйте потрібні термінові сповіщення.

Чи означає бажання менше читати новини байдужість?

Ні. Потреба зробити паузу може бути пов’язана з утомою або бажанням зберегти сили. Вона сама по собі не визначає ваших цінностей чи ставлення до подій.

Що робити, якщо тривога заважає повсякденному життю?

Якщо тривога тривала, посилюється або помітно заважає повсякденним справам, зверніться до кваліфікованого фахівця чи медичного працівника. Не обов’язково чекати, поки стане зовсім важко.

Про автора

Дозувати новини — не означає заперечувати реальність чи відмовлятися від важливої інформації. Це може бути способом уважніше ставитися до власних потреб і шукати посильний ритм у непростих обставинах.

Анна Бойко — практичний психолог із фаховою освітою практичного психолога. Із 2014 року працює у Запорізькому обласному центрі соціально-психологічної допомоги; також проходила навчання з тем психологічної травми та психічного здоров’я під час війни.

Якщо вам потрібна індивідуальна підтримка, дізнайтеся про можливість консультації.

Психолог Анна Бойко, м. Запоріжжя